Євангеліє свята Стрітення Господнього

"А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

яке Ти приготував перед всіма народами,

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала." (Лк. 2:22-40)